Колискова. Присвячено Голодомору 1932-1933 років
Як заснула вся родина.
Спи від маку і прости
Та вже їсти не проси.
Голод більше не дістане –
Скоро сон міцний настане.
Думки в голові, як цвяхи
І снують, мов ті мурахи.
Пригорну тебе синочку,
Поховаю у садочку.
Ой! За що ж це мені люди?! –
Син перед очима всюди.
Він не виросте ніколи,
Не ходитиме до школи
Не народяться онуки,
Не зігріють бабі руки.
Ось і все… сина немає.
Тепер він мене чекає
Вже іду до тебе сину
Зачекай іще хвили….
Голодомо́р 1932—1933 років — акт геноциду українського народу, організований керівництвом ВКП та урядом СРСР у 1932—1933 роках шляхом створення штучного масового голоду. Вбивство голодом відбувалося в Україні й на Кубані як до 1933 р., так і в 1932 році.
Головною причиною голодних смертей в Україні наприкінці 1932 і в 1933 роках був не неврожай, а політика сталінського СРСР. У селян під виглядом хлібозаготівель цілеспрямовано вилучали усі їстівні запаси і забороняли їм залишати голодуючі регіони.
Це відбувалося на фоні посилення риторики комуністичної влади про «цілеспрямований саботаж» хлібозаготівель, загрозу «буржуазного націоналізму» та «підготовку повстання» в Україні у поєднанні з інтервенцією Польщі.
Мета Голодомору-геноциду полягала в тому, щоб зламати опір більшовицькому пануванню селянства, як головної соціальної верстви нескореного українського народу в той час.
Автори спекуляцій на тему, що Голодомор «не був геноцидом», або «не був спрямований проти України» (в той час голодували селяни також у Поволжі, в Сибіру) замовчують головну відмінність трагедії в Україні – протидію спробам порятунку жертв та одночасне посилення репресій в республіці з боку сталінського керівництва.
Ствердну відповідь на питання «чи був Голодомор геноцидом?» дав сам автор терміну «геноцид» – Рафаель Лемкін. Він наголошував, що перші удари радянського геноциду були спрямовані проти «мозку нації» (української інтелігенції) та «душі нації» (українського духовенства. А наймасовішого удару зазнали селяни – «хранителі традицій». Найактивніша частина селян була репресована, розкуркулена та депортована за межі України. А на основну ж масу українських селян були спрямоване найбільше жахіття – терор та вбивство голодом.
Вшановуємо пам'ять загиблих. Ніколи не пробачимо! Пам'яті жертв Голодомору учні 5-А класу виготовили символічних ангеликів, запалили свічку пам'яті й промовили молитву. Нехай Господь візьме душі невинно убієнних в свої обійми і подарує радість в Царстві небесному.
Немає коментарів:
Дописати коментар